Чи повинна я навчитись готувати? фак оооф

Сталий стереотип про те, що жінка повинна вміти готувати їжу настільки в’ївся в голову масам, що коли я чистосердечно зізнаюсь «Я не вмію готувати», то реакція часом геть нафіг дратує: «Ти ж дівчинааа!», «А тебе мама не навчила?», «А як ти чоловіка годуватимеш?». Словом, я маю заготовлені відповіді на всі оці риторичні питання-висловлення, та зараз я вже, як то кажуть «забила болт», і навіть і не прагну довести свою думку.
Я злегка лукавлю. Я хочу прояснити свою позицію щодо цього, але 1 раз і у письмовій формі, а потім тільки роздаватиму роздрукований текст на папірчиках усім «турбувальникам» мого спокою 🙂


*** Так, я дівчина. Але крім того, що дівчина, ще й соціальна одиниця. З власними потребами і бажаннями. Оскільки, дякувати Богу, моє Его не сліпе і не глухе, а цілком здатне до повноцінних волевиявлень, то тут все просто: кулінарія мене просто не цікавить. Це не моє хоббі. Вона не стоїть для мене на рівні з літературою, журналістикою, катанням на конях, спогляданням моря, поцілунками з коханим, ходінням на концерти і т.д. Себто, я не можу займатися кулінарією з таким натхненням, як займаюся отими вищевказаними речами. То навіщо продукувати сурогат? Нащо мушу робити те, чого не вмію і не прагну вміти?
Нехай цим займаються люди, які кохаються у спеціях, у поєднаннях смаків та ароматів, у перегляданні кулінарних шоу. Адже кожному своє, — досить проста істина.

*** І мама чесно та завзято намагалася мене вчити варити борщі, ліпити вареники, крутити голубці та ін. Більше того, я справді знаю як це робити і при крайній потребі, здихаючи з голоду, я все таки могла б утнути якусь їстівну штуку. Та задоволення від процесу, «штуки заради штуки» (за Франком) не відбудеться точно.

*** Щодо годування власного чоловіка, до серця чийого шлях начебто через шлунок (бууе, суціальна фізіологія), то… То я знайду чим зайняти свого чоловіка, допоки їжу готуватиме кухар або мама (його чи моя). Ще в «ідеальнішому ідеалі» — чоловік годуватиме себе і мене, бо любить стирчати на кухні. 

На все можна знайти пояснення. Та вела я цю розмову до такої сили: займатися варто тим, чим хочеться і тільки тоді, ОТЕ заняття вдаватиметься.

Чи повинна я навчитись готувати? фак оооф: 16 комментариев

  1. Прочитала із задоволенням! Дійсно, фак оооф це готування! Яка Ви розумниця — інші або бояться в цьому зізнатись, або готують без задоволення… Я теж ненавиджу готувати…

  2. отож бо, дівчата, давайте не дамося на поталу соціальним зашкарлублостям. Робімо те, що любимо!)))

  3. Так,схоже на те;)

    Особливо кумедна реакція чоловіків на таку відмову: таке дитяче і наївне здивування…»Як це?»

    А ніхто нікому не винен,то соціальні стереотипи,що «місце баби на кухні».Дзуськи»

  4. якби ми вимагали від кожного чоловіка вміти ремонтувати геть усе на світі, робити меблі власними руками, годувати сім»ю (бо такий може в мене стереотип, і не валить) — ох вони по-по-тупали-б. так шо й направду, дзусічки їм))))

  5. А чоловіки самі й винні,занадто загралися в дітей,їм потрібна мама,щоб їх годувала, дивилася за ними…Набридло,зараз жінка значно сильніша за чоловіка,якщо ми можемо робити «чоловічу роботу»,то милі чоловіки,запрошуємо до гільдії фартуха,каструль і сковорідок!

  6. я теж ніколи не бачила себе в ролі куховарки і на усі подібні закиди відповідала: хай готує сам! і до відповідалася до того, що ви назвали «ідеальним ідеалом» :))) так що чого прагнемо — те й маємо! :)) (ну, принаймні іноді)

  7. девушки 🙂

    вы, конечно, возможно, самые независимые «социальные единицы» во вселенной и возможно усы не бреете и водку стаканами глушите в силу своей эмансипированности, но причём здесь приготовление пищи?!

    считаю, женщина (мать) просто обязана уметь накормить не только сиськой, но и борщём.

    не хотите мужей кормить — не надо! а дети?…
    бедные голодные малютки глотают слюнки от рекламы «мивины» и косятся на маму, которая картошку пожарить не может?..
    та шож вы за люди такие?!!!

    cutruna! учись готовить! или меняй пол 🙂

  8. Мда…чисто чоловіча точка зору;) А от цікаво: «женщина (мать)» — має ще й посуд помити, попрати,попрасувати,у дітей уроки перевірити,поприбирати у хаті,зробити ще купу всього, що вона ніби ЗОБОВ’ЯЗАНА робити,як мати…А от чоловік,чітко розділяючи фемінні і маскулінні обов’язки, і кроку на кухню не ступить!

    Може,колись нам і прийдеться годувати,але,шановні чоловіки,вчіться бути чоловіками,а не давіть на жіночу совість,бо як зказав мій один друг:»То немає тобі для кого достойного готувати…»

  9. Щодо емансипованості та водки, — username троха в крайнісь впав/впала =)))

  10. анекдот:

    Молодожёны. Он утром собирается на работу.

    Она: Любимый, а давай вместо завтрака займёмся любовью!

    Он соглашается. Происходит акт любви. Он уходит на работу.

    В обед — тоже самое.

    Вечером он приходит с работы, а жена сидит на батарее.

    Он: Дорогая, ты греешь мне ужин?

    cutruna, я не понял, честно говоря, что там до меня такое должно дойти после перечитывания ваших откровений.

    На всякий случай прошу прощения за возможную резкозть в высказываниях и прошу так же не воспринимать «в штыки» то, что я пытаюсь вам донести.

    А именно:
    1) большие красивые сиси тёти на картинке, которые, как я понимаю, являются оправданием того, что она яичницу мужу пожарить не умеет, имеют… как бы это помягче выразиться… определённый «срок годности» что-ли. Со временем такой аргумент становится менее актуальным. Яичница актуальна всегда;

    2) многие мужчины с удовольствием готовят и моют посуду после этого, не требуя ничего взамен и не создавая из этого факта революционных ситуаций;

    3) «один друг» dawkevi4 верно озвучил проблему: «То немає тобі для кого достойного готувати…» От себя добавлю, что накормить любимого (да и просто хорошего) человека продуктом собственного производства — это кайф. А если ещё добавки попросят — это вааще!.. Чего и вам желаю!

    Приобретать такие навыки лучше зараннее, чем в авральном режиме. И если мамины наставления ничего кроме раздражения у вас не вызывают, то просто гоните её с кухни и делайте что-то сами.

    Испеките огромную пиццу и пригласите друзей с пивом! И вот когда они её съедят и спросят «а нет ли ещё такой же?», вы поймёте о чём я говорю 🙂

  11. Дорогой username, речь идёт даже не о умении готовить,а о нежелании это делать,и поверьте ещё больший кайф-когда накормят тебя;)

    И понятным,является то,о чём Вы говорите.

    Но иногда стоит пожалеть хорошего человека, и не эксперементировать над его желудком)))

  12. 1.про сіськи на фото — то такий жарт, друже. І, боже борони, мене виправдовуватися.

    2. От такого чоловіка я і знайшла, тому драми тут не бачу також.

    3. Вірю, що кайф. Але у мене по-іншому. Друзі/родичі тішаться тим, що я роблю добре (і то не кулінарія).

    Якщо вже перечитав, то, певне, все таки побачив, що смажити омлета і зварити борщ я умію. А толку? Це без душі, то хіба воно може когось тішити.

    Ти зайнявся неблагородною справою — привити жінкам любов (!) до приготування їжі. Цього не відбудеться в отакий спосіб.

    P.S. В мене певне паранойя. але таке враження, що то пише один мій знайомий, бо його теж невимовно парить оця моя позиція))))

  13. а в нас з чоловіком постійні конфлікти на цю тему:готувати я вмію і коли це роблю з натхненням, виходить неймовірно смачно.але проблема в тому що все частіше і частіше готую, «бо треба» і результат «на лице»: навіть сама не можу їсти те шо наготувала, не говорячи про чоловіка з сином.вони зляться, а я не можу зрозуміти — ну чому для мене це стало такою мукою????

Комментарии запрещены.