Якщо турок кличе заміж

Котра дівка файна – вийти заміж мусить (с)

 

Говорили-переговорили в інтернеті, бачились-перебачилися короткими пристрасними моментами в реалі і тут бах: seni seviyorum benimle evlenirmisin?? /*Я кохаю тебе, ти зі мною одружишся? — тур./

І цей щасливий момент переростає в перманентну тривогу — йоли-пали, а як же то? це ж інша страшна мусульманська країна мама-тато-друзі далеко? робота/універ…

 

Якщо ви вирішите переїхати до коханого турка, то так, батьки і друзі залишаться на Батьківщині, але ж ви приїжатимете і вони жо вас теж.

 

Фактор розлуки найбільше впливає на мамів і татів: починають видурюватися і не давати згоди на весілля, відмовляти. Знайте, за цим криється елементарне небажання відпускати свою квіточку до чорта на кулічки.

 

Але, наприклад, батьків вже вламали. Що далі?

 

Далі не дуже складна але часозатратна процедура збирання документів. Якщо ваш коханий продвинутий чувак і не збирається вас закривати дома одразу ж з усіма іншими доками перекладайте свій диплом, справки з курсів і т.д. — ви ж не на шию їдете сісти і на кар»єрі ставити хрест ніхто не просить. Через рік ви вже впевнено говоритимете турецькою, а до того часу можна попрацювати й з тими роботодавцями хто задовільниться вашою англійською

 

Слов»янок на роботу тут беруть на росхват (я про великі та курортні міста). Бо ми зарекомендували себе як роботящі не тупі (дякуючі нашій країні де конкуренція змушує ставати акулою на кадровому ринку). Якщо у вас є середня англійська — у вас є шанси заробляти непогано. Якщо у вас хороша англійська, + ви почали вчити турецьку + ви пробивне стерво — всі шанси заробляти більше чоловіка (якщо той не нащадок Османа або не крутий бізнесмен).

 

В Туреччині нашихдівчат дуже багато, так що тотальної самотности не відчуєте.

 

Приготуйтесь до щільного родинного спілкування — сім»я чоловіка Вас не залишить в спокої — гості, чаї, тріпання язиками — то їх улюлене заняття.

 

На перший період беріть усі документи пов»язані з вашою персоною. І книжки.

 

Не варто пасувати перед переїздом. Як показує практика для більшості дівчат все складається набагато позитивніше, аніж на батьківщині.

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru

Які турки в ліжку

 

Часто мене питають про те, чи турки в ліжку кращі. Зібрала подібні питання в один пост. Так шо слухайте, дівоньки.

 

Як на мене, то мій Хем найкращий від усіх разом узятих, хто був ДО нього. Без перебільшення і кокетства.

Близьке спілкування з слов»янськими дружинами турків-курдів підтверджує цю думку-висновок.

Східняки віддають більше, вони витриваліші в рази і ніколи не приходять до фінішу, поки не переконаються що ви вже там вдруге. За рідкими виключеннями, звичайно.

 

Для них дуже важливий тілесний контакт з поцілунками, триманням за руки, обніманнями, погладжуваннями — в цьому вони просто клад для слов»янок.  І після події ІКС їм важливо пошепотіти дурниці вам на вухо, відчути, що ви теж в захваті, тому про сон через дві хвилини після сексу і мови нема.

 

Як би тема вичерпана 🙂

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru

 

Нашо той заміж?

Нашо людям заміж? Навіщо ставати «чоловіком і жінкою», «хазбенд енд вайф» і «ханим ве коджа»? Шо воно дає окрім головного болю?

Якщо ви одружені всі кажуть «та вона одружена». І вже не кажуть «у неї є бой френд»… Мені здається, цікавіша ти людям тоді, коли в тебе є коханий, але не законний чоловік. Вони починають думати, а чого ж вони не побралися до цього часу, певно сумніваються, але в чому?, вона ж така класна-він такий класний, ееее певно ми не все знаємо…. Такі загадки та інтриги навколо вашої особи, аж самим цікаво стає.

 

А коли твій коханий вже записаний в тебе в паспорті великою кляксою на папері — в нього виростає корона і він має право багато на що. Ну і ти маєш ті самі права, але кому воно нахєр впало, га? Ми шо тут вихователями на землю прийшли чи як?

Я одружена вдруге. І навіть якби була одружена втридцяте, я б всеодно споглядала одну й ту саму картину: до одруження люди інші, вони видаються ідеальними і запевняють одне одного, що в них не так як у всіх буде.

Замуж, замужество, муж, одиночествоНавіщо ти тоді одружена? — спитаєте. А бо в Туреччині я б документів не отримала на проживання, якби не тота свайба.

 

Чоловіки стають ревнивими. Намагаються контролювати кожен крок — хоча, це може бути і не дуже помітно і ненав»язливо, але питання «де ти?» по телефону я розглядаю як контроль і так і хочеться з»язвонути «в с*аці!» 

І я стала ж курвою, знаєте? я теж веду себе як дружинка-монстр. Я можу півдоби не розмовляти за якусь там дрібну провину (ну забув він що сьогодні 3 роки після нашого знайомства, про весільну річницю не забув же) — то ж мовчу і знаю, що йому набридне першому і він прийде вибачатися. І з піццою. І з вином. І може навіть з квіткою з чиєїсь грядки. А от до одруження я б корчила з себе незалежну таку, необразливу кішечку, змодернізовану і не таку як всі…

 

Цинізм і театр. Слів більш нема.

***

Перечитую Кобо Абе. І шо мені в ньому так подобалося 2 роки назад? Воістину люди змінюються і смаки їх теж міняються.

 

***

Наварила молочного лікеру (молоко, горілка, жовтки, ванілін, кава розчинна) боюсь що зіп»юся, але під його впливом я нарешті дописала ще один етюд, що був обіцяний редактору ще 17 днів тому (Зорю, прошу-перепрошую, не ображайся що саме так до мене приходить натхнення).

 

Моя релігія

Дякуючи особистим листам на електронку, я дізналася про те, що мене читають як мінімум 50 тих, хто цікавиться моїм ставленням до релігії. І так не хочеться розчаровувати, але мушу: моє ставлення не змінилося з переїздом в Туреччину.

 

Я не міняла релігію, хоча певно відчула глибше, що хтось мене охороняє.

 Як на мене, то сама релігія просто піар церкви. Церковникам теж треба на щось жити (і я зараз не маю на увазі якусь певну конфесію). А от віру не купиш і не продаси.

 

 — У що віриш ти?

Я вірю в Бога єдиного. І вірю, що кожна нація може називати його як сама за хоче, головне, що Він, той Абсолют існує.

 

 — На кого схожий Бог?

Не уявляю собі щоб Бог був схожий на людину… хоча якщо він таки має людську подобу, то має бути таким галантним сивобородим, років 50 на вигляд.

 

 — Якої релігію сповідуватимуть твої діти?

Мої діти будуть похрещенні. А ще вони (якщо будуть хлопчики) пройдуть обряд обрізання. А далі вони самі собі обиратимуть як називати Бога.

 

 — Чи примушує тебе чоловік чи його сім»я робити намаз 5 разів на день ?

Ні, бо чоловік не віруючий зовсім, а члени його сім»ї відносять себе до послідовників алевізму, а там не має потреби робити намаз. Себто вони не мусульмани (хоча на загал їх релігія з родини ісламу). Але навіть якби вони були ісламістами, навряд чи вони б заставляли мене щось робити, примус у їх релігії заборонений.

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru

 

А Хем ревнує

Тільки він ніколи не покаже цього зроду. Хем дуріє собі вничку мені залишається здогадуватися.

 

А ревнує до мого племінника, що у нас в гостях. Виявляється, я можу  любити ще когось, окрім містера Хема. Я можу проводити з кимось час, а не писатися в фейсбуці протягом дня з ним а потім стрімголов гнатися до нього на роботу..

 

Порад не треба, просто пошкодуйте мене …)

 

Україна в мене дома

Моя дитина Руслан приїхав нарешті. Ми вже власне тусуємося тут ще з середи і ці дні висипаємося до часу, потім пляж, потім дома-душ-перевдягання, потім вечеря поза домом (яке там куховарство, якшо відпустка тіко 4 дні) і гульки до ранку.

 

Мама мені попередавала всього, за чим я так зсушилася: гречка, ковбаса сервілат, ковбаса московська, шпроти, згущонка, шоколад Світоч і Корона, вино червоне і біле (моя улюбл. марка)… це ж рай. в Україні я цього практично не їла, а тут, на відстані в мене часом поставала гостра потреба… ехх..

 

За ці дні навіть за роботою трошки скучилась, загоріла, виспівувала в барі, познайомилася з коханою Хемового друга — вона полячка і я з соромом помітила що по польськи завертаю не так вдало як колись (зветься так гарно Анка Новак), пила на пляжі вночі українське вино і вчила танцювати циганських танців туркеню Пелін і полячку Анку. Хлопці мусили миритися з тим ділом, що робилося поруч на піску, бо спинити нас всеодно не мали б сили.

 

А то все Україна. Яка в гостях.

 

Я харю сама себе

  

А я все не втомлююсь воспівувати собі дифірамби.

Боженько, 90 % постів у блозі про мене любіму. Хіба так можна? Я ж через те і нуджу світом, бо я самозакохана і самозакопана.

 

Ви знаєте, в житті я від себе балдю. Без скромності. Мені здається що я найрозумніша, найправильніша і більше таких на світі нема.  В мене немає справжніх кумирів, бо я думаю що я гарніша самої Джолі, розумніша за Ейнштейна, прибабахнутіша за Далі…

Проблема в тому, що це моя найбільша помилка — бо є розумніші і мудріші. І коли ця істина стає знову для мене зрозумілою я впадаю в стан душевного самогризу — тоді остервеніло читаю, вчу мови, качаю прес і взагалі прагну стати найкращою.

 

Я багато чого собі дозволяю. Часом це граничить з елементарною невихованістю (ооу, звідки в мене це цікаво? я ж виховувалася в найкращих педагогічних традиціях Сухомлинського). От сьогодні я прийшла на роботу в довгому пляжному платті (в офіс серйозної фірми) я сижу роззута з підговбаними ногами на офісному кріслі, п»ю каву і не працюю.

Мене багато чого відверто бісить, та де там, доводить до тихого зневажання світу: погані фільми (убожество). поганий одяг на людях. дурнуваті бездарні блоги. І знову ж таки прийшла думка: я б зробила краще.

А не зробила б!

Бо не роблю і не пробую.

Моя справа сидіти і бридливо закривати сторінки браузера або вимикати телевізор, злостно захлопувать книжки і почуватися вище цього всього. Бо моя оцінка всьому навколишньому для мене найавторитетніша…

Вас ще не знудило від мене?

 

Психолог сказав що це закостенілий, задавнений перфекціонізм. А де він у мене взявся? і коли встиг закостеніти якщо мені тільки ж  25?

Перфекционизм, психическое расстройствоА ще він сказав що така  форма перфекціонізму не дає мені нормально жити. Бо я весь час незадоволена. А тут вгадав. І ще сказав що мушу походити до нього ще(власне не до нього, а в цю клініку, бо в них там пару кабінетів з набором послуг психологів, психіатрів та психотерапевтів). Бо це розглядається тепер як психічний розлад, а  захворювання психічної сфери запускати не тільки небажано, а й небезпечно. А я така як завжди не вірю і дивлюсь на цього сивого розумного дядька  ледве не з призирством і піднятими бровами:

 

—  А шо буде якщо не позбавлюсь цього? Мені і так добре.

 — Просто станете «наполеоном», — каже.

 

Він має на увазі що я звихнуся і буду правити світом з середини себе. Ото то буде радості.

  

Сказав ще таку штуку: перфекціонізм — це не тільки вимогливість до себе (бо на цьому мона було б поставити крапку — мучиш себе? муч далі!). Погано те, що це очікування правильної поведінки від оточуючих.  А правильність поведінки визначається перфекціоністом і його розжареним мозком. Постійні причіпки і зауваження у бік друзів з часом призводять до серйозних конфліктів. Ситуація в сім»ї йде за аналогічним сценарієм. Нерозуміння між подружжям, підвищені вимоги до дітей і постійне самобичування за будь-яку дрібницю призводять до зростаючого напруження, стресів, депресії і як підсумок — до розбих вщент відносин.

 

Словом перфекціоністи залишаються самотніми, знервованими. злими і нафіг ні кому не потрібними.

 

В мене просто забагато вільного часу на роздуми.

 

Я звичайна карга

От розглянемо мене з іншого боку. З того, з якого я навіть сама себе не знала.

 

В четвер мені Хем сказав шо на вихідні до нас їдуть гості — 3 його друга і одна дівчина (наречена одного з них). Подруга ця вхомутала нашого Орчуна, про нього я писала тут (і навіть фотка є), так швидко, шо вони вже вирішили одружитися, а ми її тільки позавчора вперше побачили. Це при тому, шо Хем і Орчун найнай-ближчі друзі.

Ну так от, каже мені Хем шо їдуть гості. На весь вікенд. В мене вихідний тільки в суботу, а вже в неділю я працюю. Я чекаю п»ятничного вечора шоб десь погудіти, їду-до-Хема-сплю-загаряю-купаюсь-читаю-не-прибираю-хати всю суботу і балдю від такого вихідного. І тут мій план буде порушено чотирма людьми, одну з них я взагалі не знаю. Я підняла возмущьонно брову і прямим текстом так і кажу:

«я не хочу гостей!! я не можу! Нєєєє! не зараз! я ж буду офіціанткою для них! плііііііззз! 40 хвилин орального сексу тільки відмини гостей!!»

 

Не подіяли мої заманухи і гості все-таки їдуть.

Ще раз наголошу шо тих три парубки абсолютно кльові, вони і самі їсти собі візьмуть, біля них бігати не треба. Але ж мене вже налякали розмовами шо їде нова мадам, вона навіть на машині, вона вивчилася на лікаря і страшенна інтелектуалка.

А Хем то на роботі. Мені з ними ж тре тусити зранку до 12 ночі, далі черга Хема.

Приїхали. Заходять.

Люди милі!!! шоб ви тіко ТЕ побачили! Я ох*їла не те слово. Геть не те…

Ше трошки передісторії.

Наш Орчун письменник. Ми видали з ним тут книженцію під назвою «Evet kovuldu / Да, уволен!», де є мої короткі історії і його. Обидвама мовами. Він розчарований в любові стопіцот разів і прямо каже шо література для нього голоне і він якщо і одружеться то тілько з тою, шо не вимагатиме від нього праці в офісі, постійної зарплати і уваги. В Дідімі він ночував разом з моєю подругою Пелін — вони знайомі 9 років, 5 з них вони були разом. Пелін все ще плекала надії, але нєт! Бо в п»ятницю він приїхав з своєю наречною НазлИ.

 

Слововм Назли схожа на… вона ні на ЩОне схожа. Назли сама по собі. Висока, пикою хоч щурів товчи і манер геть ніяких. Зовсім. Інтелектом там і не пахне, нє,ну вона вивчила щось для того, аби стати лікарем, ну наприклад про книжки Орчуна вона не знає нічого. Вона курить як паравоз, в неї є друге підборіддя, хоча сама вона як би і не товста, просто без форми, її нігті намазані абсолютно незрозумілим кольором — рожево-маковим ще й з блискітками, коли вона сидить, то пів її заду видно з джинсових шортів і боки з жиром (а ми знаємо що ці боки є у всіх, просто ми їх вміло маскуємо) теж вивалюються. А ще в неї очі підведені чорним. Не підведені а просто ОБведені. І розтерто все те діло над очима і під очима. І помада фіолетова з блискітками. Словом, в страшному сні я навіть такого не бачила.

 

Вони пройшли у кімнату, а я є гостинна, мені ж тре про шось поговорити, а в мене шокі мову відібрало. Шо тут скажеш вже?

 

Вона висить на ньому. Прямо так і висить. Цілує, гладить, повисає, смокче і прицмакує.. Нє, ну я понімаю, шо любов, але дозволяти собі цілуватися з язиком отако коли в кімнаті 6 і як би вас видно і щей чути..?. Орчунові було незручно, але вона задала такий темп, то він чогось їй підігрував. хоча пару разів і пересідав трохи від неї.

 

В мого Хема теж був шок. Коли вона виходила в туалет (а п»є вона стільки пива шо мусила б ночувати на унітазі) Хем посилав прями питальні погляди на Орчуна. тіпа, як це все понімать?

 

Зранку оте розтерте під очима не зникло, а тільки вп»ялося ще більше в шкіру (ти ж майбутній лікар!!! невже ти бляха не знаєш шо на ніч треба макіяж знімати а зранку вмиватися і чистити зуби??)

 

Ладно. В мене питання з іншого боку: а Орчунові шо не видно??

Відповідь не примусила себе чекати. Орчун взагалі то не з тих, кому треба порад, але йому хотілося зі мною перетерти, бо ж я і подруга Пелін (його колишньої) і взагалі він мені винен)) Я бачила його прагнення, але ж як тут поговориш, вона ж НА ньому 24 години на добу. Але він визвався допомагати на кухні (до слова скажу шо вона не пробувала цього робити ні разу) і каже мені:

 — Я одружуюсь.

 — Я знаю.

 — Вона просто мене не пиляє. В неї зарплата 4 тисячі лір зараз, через два роки буде 7. Я буду просто писати з тобою книжки.

 — Класно. Любиш?

 — Я? Люблю? Ні звичайно. Я просто не полюблю ніколи, то нехай буде вона.

 — По бабам будеш же ходити?

 — Мені колись же набридне. Буду просто писати і читати.

 — А якшо після одруження вона стане злюкою (а сама собі уявила якшо ТАКа ще стане злюкою, всі крокодили джунглів Амазонії можуть іти на пенсію, у них буде достойна заміна).

 — Тоді я промахнувся. Доведеться залишити її.

Я не витримала вже тоді і кажу:

 — Брате, от дивлюсь на тебе і переживаю, аби ти не заразив своєю логікою мого Хема.

Він почам просто сміятися. А потім:

 — Ми з ним різні. Йому пощастило нормально закохатися в 30 і одражу одружитися. А я провтикав дві свої любові, вже втретє мені просто не судилося так. А Назли… вона зайнята ома буде тільки вечорами. Не вимагатиме нічого. Це ж так добре як від тебе нічого не вимагають

 

Це ж людська трагедія, так? Чи може Орчун просто корислива тварюка? Я від цього його любити менше не перестану, але принаймні я перестану так дивуватися з цього тандему… любовного..

 

Читаючи його етюди, на неї, на його майбутню дружину,  нема навіть і натяку там. Його героїня іншого типу,  жінка його мрії не така. Вона творча, часом алколічка, так, вона курить, але вона точно чистить зуби двічі на день. І в душ ходит мінімум два рази в сутки. І напивається вона вином. І вона знає імена Баха, Кустуріци, Паланіка, Буковські, Гретковської, вона вдягає спідниці до підлоги, танцює сама з собою якщо цього прагне її душа, вона каже все відверто і ніколи не вилазитиме на нього перша, бо вона знає, що  сам її захоче вже ось зараз…

 

Я це все написала для того, аби сказати одну коротку думку: я звичайна карга. Я думаю, що сунути носа в чужі справи — то моє покликання. Назли любить Орчуна. Орчуна все геть влаштовує. Може вона зміниться колись і стане нормальною. А якщо і ні, то вона народилася не спеціально для того, аби аж мені щось доводити.

Веодно вона йому не підходить. В с е о д н о!

 

П.С. Моя СУЧність дойшла до того, шо я хотіла вже виставити її фотку, але любов до Орчуна мене впинила.

Харизматичний Хем

 

«Я гляжу ей вслед ничего в ней нет, a я всё гляжу глаз не отвожу«

Це пісня про Хема.

Щоб оцінити його красу тре знати його. Тре бути в курсі того, що він перегвалтував усі книжки Паланіка, Буковскі, Хемінгуeя, Вірджинії Вульф та ін.

Тре чути те, як він вичитує мені фрази з книжок.

Тре знати, шо він співає справжніх колискових (тупиш-тупиш буюрсун неее нее). І дує мені на лоба, коли спекотно.

Тре знати що він покінчив з мафіозним минулим тільки того, що обрав сім»ю. І розуміти що за це він відкуповувався справжніми доларами.

Ще було б не погано дізнатися про те, що він не любить азіатського порно.

Він любить такою любов»ю, якої я часом не розумію. А так ціную, ох як ціную.

ǝpıs ʎɯ ʎq ʎɐʇs

Мирмир захворіла

Сталося те, чого я так завжди боюся — коли вже рідна мені тваринка почувається кепсько я тоді на стінку можу вилізти, не знаю як допомогти.

 

Вночі Хем побачив шо у неї запливло одне око. Ми попрокидалися, давай його чистити, напоїли, накормли.

Зранку вона як завжди няравчала без причини (а може їй шось болить, воно ж не може сказать) і все таке. Але очі мені її не подобаються, хоча вже на ранок такої явноїї беки як уночі не було.

 

От тому я й боюсь заводити дітей. Коли я реву від того, шо моїй кішці свербить око, що буде далі…?

Сьогодні треба буде валити до ветеринара. Прочитала на форумах шо це може бути … що це може бути шо хоч. Починаючи від пилу закінчуючи сліпотою. Себто ризикувати не доводиться.

Сидить моя бідна дівчинка дома. Ми з Хемом по роботах тілько переписуємося шо і як робити…