Для егоцентристів тіпа мене

Мой психиатр сказал, что я не смогу покорить мир…
Наивный раб! /с/
 
 
Хожу ото до тих психологів.
 
Спочатку це був чоловік років 50,сивуватий, гарнуватий. Він мені порадив побазарить з половиною клініки. Тепер от уже другий сеанс я розмвляю з жінкою, яка намагається мене переконати в тому шо я не багіня 🙂 Насправді, вона хоче аби я переоцінила свою думку про себе і навколишніх, порадила пару фільмів. Сказала що в критичиному перфекціонізмі проблеми нема,проблема в тому, що люди, які навколо мене ним не страждають.
 
Звичайно, було б куди простіше якби зібралися вкупочці 5 «ідеальних» і позагризали одне одного. Всьо, нема проблеми.
 
Роздвоєння особистості, раздвоение личностиМи говорили навіть про Хемінгуея (письменника). Лікарка (власне я називаю її «Доктор Ясемін») сказала, що ці мої завертони не з реального світу. Вони синтезувалися з книжками, з радістю відкривача Колумба вписала собі в зошита «шизоїдний читака» — ну вона не так записала але смисл той.
Так от! Вона сказала що книжковий світ мені подобається більше, навіть якщо там алкоголіки Хемінгвея і бомжуваті трахальники Буковскі. Я сказала що ні — такий світ мені не подобається,я просто вважаю його відвертішим і без зализаних манер, які направду неправдиві. Я, як нормальна дівчина люблю світ Джейн Ейр, щоб охи-ахи, щоб романтика і література, бо світ зараз просто блює багном, тре шось з цим робить.  А вона мені тоді: «Юлю, та чому ж Ви так прагнете змішати/поєднати/побратати світ Джейн Ейр і Чинаскі?».. Я вивалила очі: ну коли я таке робила, га? Вона мені каже, що я просто закодовую себе на правдивість і відвертісь і водночас на гарні манери,і глибоку культуру від цього у мене відбувається розвилка, ну не можу бути я як геройка Буковскі чи Хемінгвея і як геройка Шарлоти Бронте одночасно. Розумієте смисл?
Я зрозуміла тільки після того, як прослухувала нашу розмову на диктофоні ще раз… 
 
Словом з Ясемін мені ще тре спілкуватися 3 сеанси, а далі побачимо. Бо пізнавання себе часом просто бісить..
 

Для егоцентристів тіпа мене: 9 комментариев

  1. Шок, то слово которое описыват моё состояние после прочтения Вашего поста.

    Не могу поверить что Вы не читали Нисаргадатту Махараджа или Лууле Вилму или что либо подобное..

    Да ладно, не заморачивайтесь.

    Главная идея которую я бы хотел высказать состоит в том, что человек ничего не может сделать полезного для улучшения других людей, он даже себя улучшить не может. Следует уподобиться наблюдателю, похожему на инопланетянина, всё изучать, во всём участвовать но НЕ ВОВЛЕКАТЬСЯ дабы вино вашего рассудка не вытекло из чаши вашего ума..

  2. ні не читала, шо ж тут шокуючого. часом для того аби перелопатити інформацію і профільтрувати книжки правильні від неправильних потрібні роки

  3. «не вовлекаться» протилежить моїй природі. я не те шо «вовлекаюсь» я занурююся з головою у кожен процес, тим більше у такий, який допоможе «вину моего рассудка вітечь из чаши моего ума»… дурна тай годі)

  4. Тут необходимо разъяснение…

    Не вовлекаться означает участвовать, прикладывать усилия, делать, НО Не переживать за результат. Часто быват мы стараемся что либо сделать и надеемся на тот или иной исход предприятия, так вот — отрицательный результат следует принимать как и положительный и не рвать на себе волосы если ожидания не оправдались. Скорее всего в будущем результат будет переосмыслен и может оказаться положительным. Мы можем только действовать- РЕЗУЛЬТАТ не в нашей ВОЛЕ. Мир такой как он есть и мы можем только принять его. Заботиться нужно только себе. И только после удачной заботы о себе можно распространить её( заботу) вовне..

    Что- то я уже такое Вам писал..

  5. ак-так. писали, коли я парилася тим що не можу гідно допомогти батькам і як на мене гавкала собака, бо я думала погано.

    я все це пам»ятаю і навіть намагаюся задіяти на практиці.

    єдине як я зараз можу діяти це трохи поговоритиз розумними психологами, я не сподіваюся на те, що мені в один день хоп! і полегшає, я перестану діставати всіх і себе в першу чергу. я просто хочу принаймні доперти звідки ця холєра в мені і чи можна якось впритул підійти, роздивитися… результату як такого не чекаю. отже я на правильному шляху

  6. Я кунєчно нічого проти не маю тих дятьків і тьоть по кабінетах, але..

    помощь психоаналитика это конечно хорошо, но поорать матом гораздо дешевле :)))

  7. гномус, і я за таке. але сталося так шо випала можливість — і близько, і цікаво. а я для них я просто знахідка, і то така шо вони з мене беруть тільки 15% всієї плати курсу)) і один з лікарів пише докторсбку про адаптацію іноземців. отаке то)

  8. Класно, я ще ніколи не спілкувалася з цими психіатрами, але б хотілося, інколи стільки багато плутаниці в голові, що просто не можливо справитися на одинці, і тоді настає пічальная пічаль.

    Коли я була мала, то думала, що до психіатрів ходять на прийом тільки психи,

    але це ж далеко не так…:)

  9. до психіатрів я теж поки що не дойшла, бо вони займаються тими шо вже затягнули процес відужування. але це насправді цікаво? ти говориш а вона робить висновки за тебе. ти розумієш — правильно каже. але тобі зле водночас, бо ці висновки бувають невтішні. а все впирається в роботу над собою

Комментарии запрещены.