люди навколо

дім робота. робота дім.

і мене на разі все влаштовує. ми вибираємося у люди але сталим колом і це дуже зручно.

На роботі все устаканилося.

Та шо була криклива — залишилася крикливою. Але поза криками вона нормальна і весела людина. у неї панічні атаки і приступи агресії, вона про це знає, з цим намагється жити і навіть працювати. Усвідомлює, шо вона не яблучко солоденьке. Та менше з тим, в серпні вже одружується, може той психоз зможе врівноважити регулярний секс? помічна штука ж.


та шо була нав»язлива — звільнилася.

є одна модель. ну ЯК модель. Вона мітила у «вікторію сікрет» і все у неї складалося, допоки хлопець її коханий не заборонив займатися модельним бізнесом. місяць я намагалася переломити цю ситуацію їїшню, вона теж, а потім обрала кохання. поки що. вона так думає. але буде вже пізно. але вона — Ямур зветься — дуже крута. Проста така, у своїх 21 багато чого бачила, хоча сама з родини заможної. Круто те, шо її дід виготовляє вино. на продаж. то в Туреччині заборонено, але революційний дух — то те, що поставило печать на всю їхню родину. З подробицями — якось, колись. Але ми з нею часом ідемо на бокал вина. І в цьому близькість людська. По нашому (і по грубому) вона моя собутильніца. Собокальніца. Раз у два тижні найчастіше 🙂


А ще є одна споріднена душа. Вона російськомовна, хоча російська мова їй теж не рідна. Над додому і з дому в один бік, це теж поведення часу. і купа спільних тем. наприклад про те, що ми — люди постсовєтів — відмінні від турків тим, шо не можемо лизати зад начальству. не можем. бо нам простіше вислухати його емоційну с*ань, без подьоргування м»яза на обличчі, в умі його послати і йти робити далі свою роботу, аніж плакати, казати про те що ти не правий (хоча може і правий), короче прикидатися шматою, бо він же НАЧАЛЬНИК..


Завтра у мого супер патрона весілля. «на весіллі людиии»))) Адуван дома залишається з Сераб, а ми з Хемом на пару годинок вилазимо в люди при параді-костюмах-сукєнках-підборах. То буде перше повноцінне весілля в Туреччині, яке я відвідаю, потім розкажу шо і як (я була раніше, але або в селі, або тільки на офіц. частині)..

 

А так то на вечері з Хемом і Адуваном, або з Хемом і Адуваном + чуваками з роботи, на фітнес теж з чуваками з роботи і в баню з ними і на екскурсії і на все, все, все. Зараз на виставку валю теж з ним.  Коло замкнене якесь, але доволі комфортне.


про противне. і про високе.

все частіше я розумію, що те, як я живу зараз — дуже для мене. все правильно. і люди ті.


недавно мене занесло на ярмарку — всякі будівельні прибамбаси 10-тонні, все виключно по роботі. І був там модель — серб (моя тяга до балканських хлопців така сильна, шо вони мені вже десь на кожному кроці). І коли я минала його він якогось вчепився і почав позувати біля нашої невеличкої делегації. І потім у звіті ярмарки я побачила пару фоток де він і я. І такі ми гарні. І так все гармонічно.


Було б.


Винайшов серб адреси фірм, які відвідували ярмарку (по запрошенням ми ж туди ходили). Проробив нескладну операцію і та-дааам — додає мене в соц мережі. Говорить чогось турецькою. Я відмазуюся. Мої відмазки не сприймаються і нічо нам не преграда — ні дитина, ні чоловік. І все скотилося до фраз типу «в мене таких, як ти…» і «якби я захотів..» .

Мона було б обмежитися фотками, нє?


А звати то як гарно! Горан. Хай не Бреговіч. Але Горан. Але толку з гарного імені?

І я подумала, шо Бог наділив мене якоюсь чуйкою. Бо втюрюватися в таких — не доводилося. Опускатися до того, шо якби він захотів, то бігла б я на ходу вже задираючи спідницю — теж Всевишній милував.

***


Умберто Еко був в Стамбулі. 2 дні. Знали всі — від Італійського консульства до останнього студента універа. Всі крім мене. Взнала я 5 квітня. Рівно за годину до зустрічі. Впала в міні істерику, поки Хем не викликав таксі і ми не знялися до того університету. Охорона делікатно і 4 рази (!) попросила нас успокоїтися, бо місць нема навіть стоячих. І шо ті запрошення були роздані-розпродані ще в січні. І нє, Орхан Памук — який був там же і проводив дискусію з Еко — мене не помнить (то й не дивно, бо він мене і не мусить помнити, я безбожно брехунькала охороні шо ми з ним за панібрата).

Не побачила я Умберто Еко.

Цього разу.

Але ви ж знаєте вперту українську мене.

Єщьо нє вєчєр.


пости стають дедалі сімейнішими

бо сім»я зараз мені найближча. і це поки найпрекрасніше, що я відчувала — жити серед тих, кого любиш, хто тобі рідний, посмішка кого тебе лікує від дурних випадів соціального.

Так от. не я така одна (і слава Богу). Є ще Майкл Мітчелл — 30-річний тато, який обожнює свою дочку і веде блог Life to Her Years. У його блозі вже більше 400 правил, порад і рекомендацій, які дуже хочеться втілити в життя і неважливо, про дівчинку мова або про хлопчика).

 

Ось кілька з них:
1. Любіть і шануйте її маму. Не соромтеся виявляти свої почуття на людях. Коли ваша дівчинка виросте, великі шанси, що вона буде закохуватися в тих, хто ставиться до неї так, як ви ставилися до її мами.
2. Завжди будьте поруч. Проводячи час з дитиною важливо, як якість цього часу, так і його кількість. Будьте щиро зацікавлені в речах, які її хвилюють. Беріть участь у кожному етапі її життя — малятко потребує вас.
3. Будьте героєм. Рятуйте і виручайте її кожен день, кожну хвилину. Червоний плащ і синє трико обов’язкові)
4. Смакуйте кожен момент, проведений разом. Сьогодні вона повзає по будинку в підгузниках, а завтра ви вручає їй ключі від автомобіля, і, перш ніж ви усвідомлюєте це, ви поведете її до вівтаря. Життя проходить досить швидко. Бережіть хвилини.
5. Купіть їй рукавичку і навчіть грати в бейсбол. Вона буде відчувати гордість і відчувати перевагу перед іншими дівчатами.
6. Вона буде лаятися з матір’ю. Грамотно вибирайте, на чиєму ви боці.
7. Так, ви виглядаєте нерозумно, коли граєте в хованки. Але це необхідно. Ку ку.
8. Купіть їй те, що вона просить. Так, і ці перлини теж. Настане день, коли вона попросить цуценя. Просто скажіть: «Так» і все.
9. Відкладіть книгу або планшет і насолоджуйтеся спілкуванням, під час того, коли вона приймає ванну.
10. Навчіть її поводитися з грошима.
11. Купіть їй такі ж кеди, як у вас, як тільки вона навчиться ходити.
12. Танцюйте з нею, не чекаючи дня її весілля.
13. Візьміть її на рибалку. Швидше за все вона буде звиватися сильніше, ніж черв’як на гачку. Це нормально.
14. Кажіть їй, що вона красива. Знову і знову. Кожен день. Коли вона виросте, телебачення і журнали почнуть переконувати її у зворотному.
15. Навчіть її міняти колесо на машині. Проколота шина не повинна викликати паніки. Але будьте впевнені, коли це відбудеться вперше — вона подзвонить вам у сльозах.
16. Візьміть її в похід. На природі дуже багато дивного і цікавого — набагато більше ніж в місті і тим більше, в квартирі.
17. Посадіть її на коліна за кермо.
18. Вона також розумна, як будь хлопчик. Переконайтеся в цьому.
19. Коли вона навчиться цілувати, вона буде цілувати вам все обличчя. Заохочуйте таку практику.
20. Знання про те, як їсти насіння, не допоможе їй вступити до інституту. І все ж навчіть її)
21. Носіть її якомога більше на руках і на плечах. Поки у вас ще сильна спина, а вона ще зовсім крихта.
22. Вона буде з нетерпінням чекати вашого повернення додому з роботи. Не запізнюйтесь.
23. Якщо мама ходить з нею в басейн, ходите теж! Не лякайтеся, якщо там немає інших пап. Це їх втрата.
24. Ніколи не пропускайте її день народження і завжди стримуйте свої обіцянки.
25. Навчіть її кататися на роликах.
26. Поваляйтеся з нею в траві. Це дуже корисно для душі.
27. Десь між тим, коли їй виповнюється три роки і її шостим днем ​​народження, є шанс, що вона попросить вас одружитися на ній. Відмовте їй дуже м’яко.
28. Якщо їй приснився кошмар, візьміть її до себе в ліжко.
29. У житті немає нічого більш втішного, ніж поплакати татові в плече.
30. Хитаючи її на гойдалці в парку, пам’ятайте, що її «швидше і вище», трохи відрізняється про вашого.
31. Нехай вона знає, що завжди може повернутися додому. Неважливо коли.
32. Пам’ятайте, що в якийсь момент вона розправить крила і полетить від вас прекрасною метеликом. Насолоджуйтесь, поки вона Гусеничка.
33. Пишіть їй листи від руки кожен рік на її день народження. Віддайте їм їй, коли вона піде в інститут, стане мамою або коли ви подумаєте, що вона має потребу в них найбільше.
34. Навчіться довіряти їй. Давайте їй більше свободи, коли вона стає старше.
35. Морозиво здатне творити дива. Знайте її улюблений смак.

Ось кілька з них, які дуже нам пригледілися, які ми обговорили, з якими погодилися і затвердили.

1. Любіть і шануйте її маму. Не соромтеся виявляти свої почуття на людях. Коли ваша дівчинка виросте, великі шанси, що вона буде закохуватися в тих, хто ставиться до неї так, як ви ставилися до її мами. — від себе додам: любіть і шануйте її тата. бо таким чином ви дасте гарний приклад стосунків, сформуєте модель поведінки з чоловіком.

2. Завжди будьте поруч. Проводячи час з дитиною важливо, як якість цього часу, так і його кількість. Будьте щиро зацікавлені в речах, які її хвилюють. Беріть участь у кожному етапі її життя — малятко потребує вас.

3. Будьте героєм. Рятуйте і виручайте її кожен день, кожну хвилину. Червоний плащ і синє трико обов’язкові) — ми навіть по черзі «рятуємо» Адувана по хаті. Наприклад зараз я монстр, біжу за нею, а вона летить в обійми тата, ховається там і гигоче.

4. Смакуйте кожен момент, проведений разом. Сьогодні вона повзає по будинку в підгузниках, а завтра ви вручає їй ключі від автомобіля, і, перш ніж ви усвідомлюєте це, ви поведете її до вівтаря. Життя проходить досить швидко. Бережіть хвилини. — ой, ми про це часто думаємо. Ми думаємо про те, що колись вона буде жити не з нами. Колись ми її дратуватимемо порадами. Тому зараз просто цілуйте її/його, обіймайте, складайде кубики і міняйте підгузки з задоволенням і радістю.

5. Так, ви виглядаєте трошка придуркувато, коли граєте в хованки. Але це необхідно. Ку ку. — я тільки ЗА здорову долю придуркуватості

6. Купіть їй те, що вона просить. Так, і ці намистинки теж. Настане день, коли вона попросить цуценя. Просто скажіть: «Так» і все. — ну такий момент на «любителя». Хтось вважає це розбалуванністю. Хтось думає що це погано. Просто сформуйте її особистість так, щоб вона просила речі для добра і краси, і не буде великою проблемою купити-дістати такі прості речі. Бо у силу її сформованності і розуміння мерседес вона не проситиме

7. Відкладіть книгу або планшет і насолоджуйтеся спілкуванням, під час того, коли вона приймає ванну. — це так просто і так по-чесному щодо дитини. але чогось не завжди так виходить. ми працюємо над цим.

8. Купіть їй такі ж кеди, як у вас, як тільки вона навчиться ходити. — це демонстрація рідності. це важливий пункт. по максимум треба показувати малюку те, що ви одна з нею сім»я, що у вас купа всього спільного, он навіть кеди.

9. Танцюйте з нею, не чекаючи дня її весілля. — а от це по кайфу всім. особливо коли в дитини смаки співпадають з вашими, вони крутить головою і робить смішні випади попою.

10. Кажіть їй, що вона красива. Знову і знову. Кожен день. Коли вона виросте, телебачення і журнали почнуть переконувати її у зворотному.. — взагалі корисна штука для всіх жінок будь якого віку

11. Візьміть її в похід. На природі дуже багато дивного і цікавого — набагато більше ніж в місті і тим більше, в квартирі. — я за виїзди за місто, за валяння в траві, за борсання в багнюці. Ну бо чому б і ні? Ну бо навіщо та така вже кристальна чистота без єдиної плями на плятті? Ну бо шо то за дитинство без «кашки-малашки»?

12. Посадіть її на коліна за кермо. — якщо їдете не по місту і не 100 км/год. А так чувачка почуватиме себе гордо і круто.

13. Знання про те, як їсти насіння, не допоможе їй вступити до інституту. І все ж навчіть її:)) — і плюватися в довжину теж. Це важливо, ашо))

14. Носіть її якомога більше на руках і на плечах. Поки у вас ще сильна спина, а вона ще зовсім крихітка. — це улюблений засіб пересування (коли на плечах). І коли ше підпригувати з викриками «ігого» то ще й веселуха напада 🙂

15. Вона буде з нетерпінням чекати вашого повернення додому з роботи. Не запізнюйтесь. — диву дивуюся наскільки в сучасному світі все крутиться навколо кар»єри-грошей-статусу. Сама така ж. Але пробую переробитися. Тому зараз залишаю свій пост в офісі рівно о 5 і гори все красним пламєнєм. Прихожу додому, готую Адувану щось смачне і вже ось Ада і дома. І ми граємося. Гонимося по хаті, скачемо, танцюємо, дивимося книжки і мультики, роблю все, шо вона хоче, аби вона сміялася і почувалася щасливою — і немає у мене в світі важливішої місії.

16. Якщо мама ходить з нею в басейн, ходіть теж! Не лякайтеся, якщо там немає інших тат. Це їх втрата. — мама з Адою в басейн не ходять. Але в усі інші місця, на всі ігрища і розважалки ми ходимо втрьох.

17. Десь між тим, коли їй виповнюється три роки і її шостим днем ​​народження, є шанс, що вона попросить вас одружитися з нею. Відмовте їй дуже м’яко:)))) — мені здається, якщо таке станеться, то татові тільки «+» — себто він досить собі непоганий тато, справляється, раз дитині закралася думка в голівку «а шо, непоганий чувак, мона було б і надалі з ним тусуватися. до старості»))

18. Якщо їй приснився кошмар, візьміть її до себе в ліжко. — не знаю, як часто моїй дитині сняться кошмари. ЇЇ ліжко ще й досі поряд з нашим і зазвичай я прокидаюся уже з Адою під боком. Часом вона перелазить сама. Часом її забирає Хем. Факт той, шо напльовано на поради педагогів світу і дитина ще не переїхала в окрему кімнату. Бо вона м»яка і класно пахне.

19. Пишіть їй листи від руки кожен рік на її день народження. Віддайте їм їй, коли вона піде в інститут, стане мамою або коли ви подумаєте, що вона має потребу в них найбільше. — дуже гарна і мила порада, хочеться зробити..

20. Навчіться довіряти їй. Давайте їй більше свободи. — не треба весь час довбенити «Не лізь», «Не йди», «не чіпай», «ти чуєш мене чи нє!!» і т.д. ну шо станеться якщо вона запхає пульта в рот і троха його послинить? чи якщо перебере пасолинки? чи з»їсть хоч одну вашу помаду?  — якщо вона цього не робитиме, то не знатиме: помада не смачна, пульта теж без солі не з»їси, і взагалі твердий, його не вкусиш, а пасолинки приємні на дотик і їх можна рахувати, ховати в сумочку і закидати під диван. Ці знання потрібні малюкам. Вони їм необхідніші, аніж вам неушкоджена помада.

 


Діти — продовження батьків.

Зробіть їх щасливими. Так ви зробите щасливішими себе


тиха гавань

Знову на роботі і  це ок.

Бо пятниця і субота були круті. Неділя теж добра.

Мені так затишно з моїми чуваками. Хем — він такий вже рідний, шо вже і нема куди далі. Часом хочеться відгородитися від соціальних чудасій і усього світу і насолодитися сім»єю..

І от Адуван сопе у калясці, на дворі +17, сонце світить, ми купили собі піцци і кОли (взагалі то така трапеза у нас рідкість, але часом шляк трафляє) і посідали у парку.. посідали по-турецьки, наші ноги узуті у кеди однакового кольору, і нікого навколо нас.. Себто люди є, вони граються з дітками, катаються на горці, їдять морозиво, бігають, говорять.. А ми не з ними, бо ми в собі.

А потім Ада встала і давай накурчувати навколо нас круги. Вона весела хихотуха. Ділова ковбаса в джинсах і тоже в кедах спільного з нашими кольору. Така демонстрація рідності.


Відколи я живу тут, то виховала в собі культ сніданку. Сніданок в Туреччині — особлива і свята подія. У нас часто запрошують повечеряти разом. а тут так само часто запрошуть разом поснідати (але на вечері теж запрошують). Обов»язково свіжо zаварений чай, яйце (варене, смажене — діло ваше), оливки чорні і зелені, масло, бринза, твердий сир, творог, фрути, мед, варення, зелень, помідори, огірок, свіжий хрусткий хліб або ж сіміт — такий круглий бублик.

От у Франції кравасани, а в Туреччині сіміти.

І я вдячна Хемовічу, шо він піднімає себе о 5,30 ранку разом з нами. Збирає Аду, я збираю себе, Ада їде  садок а він мені готує сніданок. Себто задоволення сніданку з вітамінами щодня я не позбавлена. І вже о 6,20 ми з ним снідаємо. Не поспішаючи (бо на роботу я виходжу аж о 7,30). І в цьому теж демонстрація рідності.


Ну у всі труби я вже протрубила, що 15 травня маю квитки на Горана Бреговіча. Соліст там помінявся і вже не Ален Адамовіч, але якийсь втікач-циган з Косово. Імені не знаю, а в голос закохалася. І в манеру ніяково посміхатися і в такт посіпувати плечком.

Шикарний буде концерт. Бо Брега для нас з Хемом — знаковий. І все по новій згадається. Як ми з Хемом тільки почали дружити 5-6 років тому, як звірялися про наші неправильні кохання одне одному, як напилися білим вином разом і співали «Макі-макі» на всю глотку. І в той «бреговіцький» п»яний вечір не було навіть першого поцілунку, бо ми, бачте, не були вільними. Обнялися з ним так чисто по братерськи і порозходилися по різним кімнатам.

Вже зараз я знаю, що він чекав мого першого кроку (баран! бо я чекала його). Але як вже все стало неважливо, бо все зайшло аж до демонстрації рідності — Ади, кедів однакового кольору, щоденних сніданків, носіння спільних футболок по хаті і т.д.




 

Захисні труси

В мене є одне мрія про Індію: поїхати туди, Тадж-Махал побачити.

Але в останній час там дуже неспокійно. Я про ті зґвалтування. І заряться індуси десь зачасту на іноземок, і групою. Дикість. Неймовірна і найдикучіша дикість — пхати шось насильно у жінку. Я вже й передумувала кілька разів. Думаю, може вони так помсту чинять за шось? Чи там з дівчатами геть туго?

Ну але сьогодні натрапила на новину про те, шо студенти індійські найшли вихід з ситуації — придумали захисні труси, які можуть вдовбенити ґвалтівника  струмом силою 3800 кіловольт. А ще ті труси якісь мудрі з джесемом надсилають зразу повідомлення в поліцію і батькам. Шось да буде.

Хай би от держава Індія взяла і закупила собі тих трусів і роздавала серед населення і туристів. А після шоку ґвалтівників на повторний сеанс електрошоку прямо в пеніс!! Шоб не зарилося, скатіна.


про враження від легенд

Якщо ви колись приїжали в Стамбул, то певно ж ходили у Блакитну мечеть — Султан Ахмет.

Якщо ви збираєтеся в Стамбул, то певно ж збираєтеся відвідати Султан Ахмет.

Голуба мечеть, Голубая мечеть, Султан АхметДля мене Султан Ахмет не був Меккою, але побачити хотілось. От і пішла я.

Купа-прекупа народу. Навколо італійська, китайська, арабська, російська, польська, турецькі, німецька і англійська мови.

І краси неймовірної архітектура. Неймовірно і направду нереально гарно. Наповнює. Розкриває очі і душу.

Але від завалля народу втрачається вся виключність місця, розумієте про що я? Сидять-жеруть всередині того подвір»я мечетського. Імам надривається до молитви закликає з мінаретів, а всі розвалилися собі і фоткаються ледве вже не лежачи. Тю ти!

А там стільки всього є дивитися. Приглядатися до дрібниць, плани будівлі розвішені на стінах, та хіба до нього доберешся? Якщо студіки-іноземці повпиралися у них спинами і стоять барабанять язиками..


Мечеть будувалася у складі величезного архітектурного комплексу. Там є: медресе (щось по типу навчальних класів), лікарня, кухні, караван-сарай. У XIX сторіччі лікарня і караван-сарай були зруйновані.

 

Чотири мінарети мечеті мають по три балкони і два мінарети по два балкони. Спочатку балконів було 14 відповідно до кількості османських султанів — попередників Ахмеда I, включаючи його самого. Пізніше додалося ще два балкони, так як до султанам зарахували синів Ахмеда I. Поряд з мечеттю знаходиться мавзолей, в якому похований сам Ахмед I.
Двір Блакитної мечеті має такий же розмір, як і сама мечеть. Стіни двору прикрашені аркадами.


Чотири мінарети (це ті загострені штуки над мечеттю) мають по три балкони і два мінарети по два балкони. Спочатку балконів було 14 відповідно — стільки, скільки було султанів (до Ахмета і з Ахметом включно). Поряд з мечеттю знаходиться мавзолей, в якому похований сам Ахмет I.

Двір Блакитної мечеті має такий же розмір, як і сама мечеть — і на тому дворі, як я вже возмущалася вище —  сиділи, напівлежали і ходили всі-всі-всі. З тої всієї краси я бачила тільки двір…


 

Треба йти туди «не в сезон». Коли дуже мало народу і коли дощ. І не на вихідні.

Але наступного разу я все таки потраплю і все обслідую. Бо надто цікаво.


Почала «вчити» арабську мову. Вивчила поки шо одну букву — алеф зветься.

Не знаю чи буде з цієї затії щось добре, тре йти на курси. При мечеті. Але мій Хем до цього ставиться не з захватом, бо думає шо я побусурманюся і всьо. А я ж мову просто..  вивчить. Я ж філолог.