Ніколи не думала

Ніколи не думала, шо всє уйдут, а я астанусь 🙂

6 місяців на цій роботі у Стамбулі.

7 людей звілнено (або самі звільнилися). з 18 людей нас залишилось 11. Ще когось планують взяти.

Цікаво те, що позавчора я сама збирала чумайдани, аби піти.

Робота в стресі, зовнішня торгівля, примудрості логістики (при відсутності логіста на фірмі, бо ж звільнилася), шеф з підірваними нервами, можливості помилок на кожному кроці… Та нафіг нада? — думаю собі я.


З понеділка у мене роботи в два рази більше стає. Є якийсь додаток до з/п, але не в два рази (сподіваюся, що тільки поки шо).

Я не думала, що моя кра»єра буде будуватися настільки далеко від творчости, переплететься з замовленнями  запчастин до будівельних агрегатів і що я на цьому почну малєнько розумітися.

Але паралельно розвивати в собі і це — дуже корисно, я вважаю 🙂


З людьми сходишся. А вони йдуть працювати в іншу компанію. Але все до кращого. Усім нам щастя і успіху в кар»єрі.

хочу навчитися варити мило

хочу навчитися варити мило. Я вже знаю що його можна варити на основі мильній, а можна з нуля.

і ще дещо знаю, але цього не вистачає, аби почати. Крім того, в Тр немає всього, що мені треба. І то завжди мене дуже дратує і бість, бо всі мої мрії і хоббі відкладаються.

А то і зовсім зникають

миловаріння, варити мило, мило

миловаріння, варити мило, мило

Словом, мабуть замовлятиму все з України і вже мама в серпні все привезе. Якщо хто знає звідки краще замовити, або хто знає всі примудрості миловаріння (для мене це стало абсолютно чарівним і бажаним словом), то ж пишіть! розказуйте! діліться!!

буденне


Ти можеш досягти добрим словом і пістолетом більшого, ніж просто добрим словом.

Світ преналежить терплячим.

Деякі поводяться обережно, щоб не програти. Граючи обережно, ти однозначно програєш.

Немає нічого легше обіцянки.

Будь гнучким. Як тільки ти перестав бути гнучким — ти помер. Будь гнучким. Це викуване з металу і абсолютно негнучке правило. Найбільш гнучкий елемент поступово стає контролюючим в системі.

Якщо брешеш, будь короткий.

Випадкових збігів не буває.

Прислухайся до порад, які дають тобі перевагу. Нікому не давай таких порад.

Чи не пробуй глибину річки двома ногами.

Завжди витягай змію з нори чужими руками.

Чи не тряси зелену яблуню — коли яблуко дозріє, воно впаде саме.

Не чіпай проблему, поки проблема не чіпає тебе.

Будь коректний з усіма, товариський з багатьма, близьким з обраними, другом одиницям.

Дурень той, хто не може заховати свою мудрість.

Рибу вбиває відкритий рот.

Час від часу терпи дурнів — можеш дізнатися щось вартісне. Але ніколи не сперечайся з ними.

Не суди по людях по тому, що про них говорять.

Хвилина терпіння — десять років комфорту.

Орел не полює на мух.

Ти можеш досягти добрим словом і пістолетом більшого, ніж просто добрим словом.


Сьогодні зранку в метробусі та сама фігня: жінка з малою дитинкою у слінгові і ще з троха більшою за руку стоїть і ніхто не підніме заду свого. Всі «сплять» з навушниками у вухах. Недарма ходять легенди про безсердечність масової психології: ніхто не встає, то і я не встану. Одна дівчина їх повстидала. Я бекнула пару слів (ше й до мого позору на слові verebilir mi — запуталася, бо воно мені тяжке)… і всі просто глянули втомлено ніхто не підвівся.

І тут один дядько такий в сорочці лляній, з відрощеним подекуди сивим волосям, в темних окулярах — викапаний мафіозі — каже: «Якшо зараз ти (тикає пальцем в одного хлопа), ти (в другого) або ти (в молоду дівчину) не підведете свої зади, я вас викину звідси на наступній зупинці. Повинні встидатися!!» І сказав то суворо, але так притишено, шо мені аж самій страшно стало. Встало два хлопа, жінка сіла з дитиною, а біля неї її мала примостилася…


Світ належить терплячим.

Я терпіла одну крикливу бабу на роботі 5 місяців. Не те шо б я її не любила, але в мене закрадалася думка, шо хтось з нас повинен піти звідси, бо разом нам тут мало місця. Її звільнили. За помилки. Але то їй на руку. Бо вона одружується, їй треба готуватися до весілля і облаштовувати новопридбаний будинок. А після весілля вона йде на роботу з більшою з/п. Я вичекала спокою на роботі, а вона отримала те, чого хотіла.


Випадкових збігів не буває.

Не буває. Доведено передоведено, що деякі люди з»являються  в житті на один день, а змінюють його протікання безповоротно і назавжди. Тут має бути історія про Густаво — іспанця, з яким моя сім»я познайомилася зовсім випадково і який змінив наш світогляд раз і назавжди. Але про нього іншим разом. Занадто свіже.


Прислухайся до порад, які дають тобі перевагу. Нікому не давай таких порад.


Ця фраза розкаже вам про мою роботу більше, аніж я б писала тут трьох метрові пости. В офісі не можна нікому довіряти, є дві дівчини з якими я здружилася і ми намагаємося тримати фронт. Але сили не рівні у плані інтриг і хитрощів (підстави в документах, підробка підписів, доноси і т.д.) Наша ж перевага — гнучкість, розум і здатність вирішувати швидко.

Коли в колективі не діляться інформацією на благо фірми, тому що конкуренція, то вже проблема фірми. Неправельний колектив. Тому видираючи якусь інфу ти швидко її опрацьовуєш, кидаєш в робочий процес і намагаєшся не видавати своїх робочих секретів. Психологічно неможливо тяжко. Але така плата за фінансово пристойну щомісячну плату.


Будь коректний з усіма, товариський з багатьма, близьким з обраними, другом одиницями.


Мій лозунг в Стамбулі. Я стала на диво коректною. Це місто взагалі дуже коректне. Але байдуже.

Я вже не закочую очі, коли мені шось не подобається. Просто йду звідти, або мовчки перечікую.

 

Скоро приїдуть мама і тато. Через півтора місяці буде у мене дома українська мова-жарти-співи. Ада бере вихідні в садку, бо буде розвлікати дідусю і бабусю. Дідіусь з бабусею ж понакуплювали українських книжечок і нот, бо будуть «образовувати» мою півторарічну дитину.


Я живу досить далеко від свекрів. І тому почуваюся гармонійно. Є навіть почуття вдячности їм і тепла.

І є сум за Дідімом. От цього я зовсім неочікувала. Бо ж Стамбул не тільки місто душі та Босфору. А тут не дають місця старшим і вагітним у транспорті, тут люди в стресі великого міста, тут на роботі мусиш бути вовком, шоб тебе не з»їли як зайця. Прямо турецький Нью-Йорк. Най з неповторною душею, а все ж жорстокий.


Менше як через місяць третя річниця одруження з Хемом. І як завжди хочу подарувати шось таке такеее і влізти у бюджет, з якого треба облаштувати нову зйомну і виплачувати за той дім, який купуємо. Чи може знов кинути кліч по світу і зробити якийсь флеш моб сюрприз — на відео зняти — чи як? хто які ідеї вміє, знає??

 

стамбульські збоченці

В Стамбулі, виявляється, багато збоченців. У метробусах мужики прагнуть обмацати і доторкнутися своїми причандалами до представниць жіночої статі. Вільно почуваються, якщо бачать перед собою іноземку.


Для мене то вже звичайна практика. Мабуть, настане такий день, коли я махну на все рукой, мовляв, хай уже мацає, якшо йому брак чогось, аби не дуже страшний на морді.

Жартую. Сумно жартую.

Повернутися в Україну?

У світлі останніх подій чого тільки в голову не прийде.


Мені стало ясно, що емоційно я виснажена. Що життя в Туреччині дається мені не так легко. Хоча в Україні я витрачала б ті самі сили, але вже на зовсім інше. Але, кажуть, рідні стіни допомагають.


Вчора говорили з Хемом, шо може все продати нахрєн і поїхати в Україну жить? Ну тяжко там, да. Але без підтримки моїх рідних я тойво, — дурію…

А шо?

Від уявлення цього стало так тепло.

І страшно.

Бо там нічого не світить йому. Та і мені теж. Яка така супер зайнятість мене там чекає? — Ніякої.

А освіта для Ади? з хабарями..

А соціальний захист?


Все таки, певне, ні…

Може колись. А може через кілька років. А може і не варто навіть

 

Новини з турецької революції

Ситуація в Туреччині набаває масштабу: приблизно 300 осіб поранені, з них 15 тяжко поранені,  кілька осіб загинуло. поліція оточує людей і кидає у них шашки прямо зблизька, не допускає швидку допомогу до постраждалих.. громадянська війна.


прем»єр міністр Ердоган у промові сьогодні казав шо все безневинно і шо поліція більше так не буде, але під вечір поліція як здуріла і почала поводитися агресивно. Люди у твітері і фейсбуці просять про допомогу. Люди, що живуть поруч масових акцій пишуть свої номери і приймають втікачів у себе дома. Церкви іноземних відомств відкрили свої двері для протестуючих, а міліція у такі заходити не має права. Лікарі пишуть свої телефони і готові прийти на допомогу 24 години на добу.


Страшно, але ця революція має до чогось привести

 

Туреччина, революція в Туреччині, Стамбул

ницість у церквах

 

Ці всі події так розчарували вже кожного, шо десь у глибині свого розуму всі думають, певне: головне духовність. У кожного своя.


Моя Ада прихворіла і це все затягнулося і вийшло на більш серйозну стадію. Прошу значить я маму, шоб пішла у церкву і поставила на сорока-уст, шоб молилися за Адувашку. Мама вирішили піти в три церкви, там де ми хрестилися включно..

і вже у першій церкві маму спитали а де мала хрестилася, в церкві УКРАЇНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ?!?!?! ТО ВОНА НЕ ХРЕЩЕНА! МИ НЕ МОЖЕМО МОЛИТИСЯ ЗА ЇЇ ЗДОРОВ»Я.. її тре перехрестити і всі біди від неї відійдуть, — зробив висновок батюшка московського патріархату…


Мама з татом пішли звідти..


А я ще раз переконалася, шо світ здурів. Що теперішнім людям аби сперечатися. і поняття «Бог один для всіх» — не про них, а шо вже говорити про стик ісламу і християнства, якщо християни між собою розусоблені?


Кому яке діло московський чи київський патріархат? Якшо я хочу розуміти проповідь, то мушу слухати її своєю мовою. це ж так логічно…

Висновок мій на сьогодні: в церкви московського патріархату я більше не піду. Вони не приймають усіх християн, а вибірково.. Вони за кого себе мають? За самого Господа?!?! рішали тоже мені

Кануні Сулейман — наш чувак

На акцію протесту в Стамбулі вийшов і наш улюблений актор, який грає в «роксолані», тобто у «Величному столітті» — Muhteşem Yuzyıl — Халіт Ергенч, Султан Сулейман

Нап»ялив маску і пішов. Своїм пркикладом довів, шо повставати боятися не треба. Влада ще не господь Бог.. Молодець! аж зауважала і його (раніше теж поважала, а зараз аж за край) і історію турецьку і навіть їхні серіали.

Халит Эргенч, султан сулейман, великолепный век, величне століття, Халіт Ергенч, сутички в Туреччині, революція в Стамбулі


Халит Эргенч, султан сулейман, великолепный век, величне століття, Халіт Ергенч, сутички в Туреччині, революція в Стамбулі


Думаю, шо і «Роксолана-Хюррем» б вийшла, якби була в Стамбулі. Але зараз вона в Берліні, бо в неї депресія, її вивертає від Туреччини..

На Таксімі й надалі купа народу. Люди намагаються захистити парк у центрі Стамбулу від забудов..