Про автора
Останні замітки
Закладки:
Все про Туреччину
 Про життя на Сході
 Про зрозуміле тільки жінкам
 Факти про Цитрину
 Створіть Свою Візитку 
|
п'ятниця, 27.01.2012
опрали штори, тепер їх тре ще попрасувать, а вони такі великі, а прасувати я не люблю найбільше з усієї домашньої роботи. Хоча зманділа зараз. Я всю домашню роботу не люблю найбільше. Це почалася підготовка до приходу Розради, бо в нас, траплялося, свекруха зі свекром курили прямо в залі, то Хем не хо шоб Ада дихала димом. Сам покинув курити 18.01.12. Я просто пошутила, шо Ада ванючого тата любити не буде. І він якось за сутки настроївся. Молодець, прямо поважаю за таку силу волі і за те, що прийняв до серця такий стимул. Що я ше буду робити в декреті? Ну оскільки я вже казала шо не знаю скілько мені там сидіти до пологів, то просто подоздаю деякі тексти, шо обіцяла людям, дороблю сайта, шо над ним б"юся рибою вже рускій мєсяц, фільми, книжки, книжки, фільми, фільми, книжки..)) *** Стикнулася з тим, шо відчуваю осуд від деяких друзів-родичів за те, шо не планую сидіти в декреті 2 роки. Навіть рік. Навіть пів року. По-перше, таке запланувати не можна, я не знаю як ми будемо відходити з Адов від пологів, чи буда вона слухняним дівчиськом, як буде їсти і все таке. ЯСНЕ ДІЛО, шо якшо дитина вкрай потребуватмиме мого перебування 24 год на добу поруч неї, я буду поруч, я ж не монстр. Але. Якщо буде можливість, і я все таки вийду на роботу, за місяць-два, то чому б і ні?
Я працюватиму по 5 год на добу, в мене буде можливість кормити дитину молоком, якшо дасть Бог і воно буде, в нас є моя свекруха, яка виростила не одну дитину і була призначена нянькой не одному племіннику, в Дідімі є професійні няні. Я маю почуватися винною шо хочу не засісти дома? І вислуховувати "А от наші мами..." От моя мама не сиділа дома зі мною геть, тим не менше, ми з нею круті друзяки, ну я вже писала Не виключаю можливості, шо як углежу ту Аду то ващє нікому її не дам, але то буде мій вибір, не продиктований загальним уявленням і стереотипами. *** Пісня гарна. З історією. Закохалися два лікарі одне в одного. Вони приховували свою любов з університету, оскільки тут Туреччина, ну ви помните їхні заморочки про скромність і все таке. Так от. Закохались. І на вечірці, присвяченій 25 річчю дівчини-лікаря, хлопець-лікар розкрився і зізнався в коханні. Щастю не було меж.. Роман розвинувся швидко і вже через 2 тижні вони забронювали будиночок на побережжі Середземного моря в Анталії. Хлопець поїхав першим зранку, щоб прибрати хату. Вона мала приїхати ввечері, після зміни. Так от, вона не доїхала. Типова аварія, що порвала, роздерла і поглумилася над коханням. В комі вона була 2 дні і не прийшовши до тями, померла. Пісню написав сам лікар. Заспівав гурт Haramiler. Кліп старуватий, та не суть. Настрій головне. Троха перекладу місцями про шо співає. Значить тако: "Стіни я пофарбував у синє, ти дуже любиш синій колір", "Знаю, що тобі сподобається старий грамофон а-ля турк", "Того літа, споглядаючи море, до самого ранку я тебе чекав...", "Раптом хвилі сказали, що ти не прийдеш", "Я вибіг раптово, біг, біг, вибіг на пісок, пече, пече (ну явно про біль від утрати), потім проклинав (матюкав) весь світ, підставляючи своє обличчя під удари вітру".. Кароче тре слухать, шановні. Особливо я люблю момент з 2 хв 45 сек. Це наче інша пісня. Вся експресія, весь біль, такий жах, драма трагедія, любов. Ну і шо тут скривать, співак схожий на мого Ефа. (про Ефа тут http://femina.blox.ua/2010/08/Varto-meni-tilki-vijti-zamizh.html і тут http://femina.blox.ua/2011/02/Ye-v-mene-sum-odin.html ну і в багатьох інших місцях мого блогу і душаки продажної)
четвер, 26.01.2012
Мєлкіми шагами я вже вибираюся по свою Аду-розраду, і перший крок - піти з роботи. Декрет.. Скілько бляха романтики в цьому слові!))) Та не для мене. Мій декрет починається на 34 тижні, себто я можу вродити через 2 тижні навіть не належавшись дома по самі гланди. А можу ше проторчати в хаті 6, а то й 7 тижнів і вже вилазити на стіну від туги і нудьги. Запас робіт у мене є і подописую, подороблюю, шо не робилося раніше (якшо не просплю весь цей час своїм лінивим задом). Далі. Дєрік провтикав період коли тре було подавати звіт про іноземних робітників. Шоб довго не парити мозок скажу тако: він про*бав мої законні декретні гроші. В мене їх не буде. І платити він мені за них теж не буде. Ну я ващє то не питала і не спитаю, бо я не вмію і не можу і не хочу таке питати, як заробітчанин з Замбії.
З цієї ситуації назрів конфлікт: Хем на мене жостко давить через те, шо я не вмію постояти за своє. Шо я, камеха розклеяна, не вилила на шефа відро лайна і не сказала "гад плати мені!". А мені совість не дозволяє. Шеф взяв мене на роботу на третьому місяці вагітності. Панькається зі мною, я періодично крала в нього шоколадки, не приходила на роботу через те шо мене нудило/гонило в туалет/був запор/тре було їхати на плановий контроль/боліла голова/не було настрою... Він платить за дорогу на роботу, бо я репенилася шо мені все дорого.
З другого боку, якби вже той шеф був таким кльовим то чого не предложив мені покрити його помилку якоюсь виплатою? Хоча б одноразовою? Найгірше серед цього всього шо мене засідають такі думки-питання:
Взагалі то це дрібниця. Якби кінець світу наставав через три доби хіба б я цим парилася? от і нє. *** Мені снився Ейнштейн. Ми говорили про теорію відносності і про щастя. І я почувалася дуже крутою і розумною уві сні. *** Боже, чуть не забула. Настрій усугубився і наблизився до нуля ще й тому, що сьогодні я маю відбути раут у ДЯДЬКА якого ми з вами домовлялися гуртом не любити і познайомитися з новими родичами ХЕма, шо ото приїхали з-під Ірану. Бляаааа всю жизнь мєчтала. Розумію, шо якшо це погане матеріалізую в літерах тутика, то сама для себе усвідомлю, шо да - Хем земна людина. Да! В нього є провали в характері, які мені не зрозуміти, бо ми зростали в різних умовах і нас виховували різні батьки. І я не хочу навіть сама собі здатися кращою за нього, бо то не так. У мене є велика вада - я всіх ідеалізую. І то не заради того, щоб усім здавалося, як мені класно живеться. Я ідеалізую перш за все для себе. Я направду можу бути щаслива маленькими речима, для мене стосунки складаються з детальок, напівобертів, напівдоторків. Проблема в тому, шо напівдоторк то і напів-НЕ-доторк. Дратуюсь, бо я можу злитися на нього через матеріальні речі. Дратуюсь, бо для нього теж (о май гааааад!!!) теж теж теж важливі матеріальні речі. Яке падіння з небеc на землю! Йоб твою девізію, Хем, пліз, тілько не ти!!
*** Вчора з тою Барселоною, Реалом і Ель-класІко втратила сон до другої ночі, а сьогодні як зомбяра яка. Мені одній тіко здалося шо вчора Барса халтурила? Більше того, помітно було прям випади Пуйоля такі троха агресівні, я за ним ніколи такого не помічала, вєчно всіх же мирив.І не хєра Мессі був не "Меджік" як старався переконати мене англійськомовний коментатор. Я б дуже хотіла бути коментатором на таких іграх. Але мене б звільнили. За матюки. І розпалювання міжкомандної ворожнечі.
середа, 25.01.2012
На всіх нападає така боляка, коли є шо сказати а слів нема. Вже весь світ знає шо вчора я не прийшла на роботу а сьогодні, коли прийшла і допетрала... шо мене на роботі вже і не повинно було бути. Мене списали. Вичеркнули. З"їли мої цукерки. А на моє місце посадили глухувату Елізабет. В офісі посовали фурнітуру і тут тепер все не так. Справилися за один день. Не обійшлося без скандалу і трасучкою пальцьом біля носа Елізабет (яка ж толком не чує і все мене по сто раз перепитує, а мене то злить ше більше), Саймона (шефа, який думав шо якшо мені шось болить то синонім до того, шо я рожу) і навіть турецького ні в чому невинного Мехмета. Я казала шо то дискримінація і вже могли б дочекатися поки я точно піду в декрет. Падліни. Вони повернули моє місце, пересадили Елізабет з мого крісла в наче, переставили фурнітуру так, шо ми тепер з глухуватою Елізабет сидимо геть поруч і я не маю змоги грати гру в додатках на фейсбуці. Стара карга! Але, до речі, вона так гарно виглядає, шо ніхто зроду віку не скаже шо в неї вже є навіть внучка 2 років. Така підтягнута, стройна як солдат, і вибачається, бідоттє, перед вагітною верескливою мною.. Слухаю я зараз весь вільний час.. Гайдамаків. Там є пісня "Кохання" і слова про Аду (взагалі вся пісня для "Перверзії" Андруховича). І ше я думаю, що фольклорні пісні не можна втрачати, їх тре переспівувати у всіх інтерпретаціях, бо то смертний гріх забути минуле в піснях. Тому Гайдамаки співають задорно "Їхав-їхав козак містом", "Хоп шигі-ригі, Марусю, люблю тя" (але я люблю цю пісню дикою любов"ю), "За нашов стодолов" і даже на український манер переспівали "Смелс лайк тін спіріт" Нірвани. Я кланяюсь прям лобом в землю акардионісту (дико гарному мену) Іванові Леньо і тим чувакам, шо рубенять у тому гуртові на духових інструментах. Матера!! Я прсто не можу всидіти, як чую таке українське музичне добро!
понеділок, 23.01.2012
Я про себе і Хема. На вихідні до нас з"їхалися друзі. Вкупі нас семеро. Вчора в одного з них День народження і всі ми були запрошені повечеряти поза хатою. В п"ятницю ми з Хемом якби погодилися. Та за вечір п"ятниці, коли ми були позбавлені свого ліжка і змушені були спати наверху в салоні, коли ми були обмежені у виборі яке кіно дивитися і сидіти триндіти як примєрні хазяЇ, - ми дико скучили за н а ш и м и вечорами. Спішу завірити, що справа насправді в друзях (якби були інші або, скажімо, мої українські - то ми на загал направду щасливі урізноманітнити наші вечори) Одна пара з них цілком хороша, і нам під стать. Вони думають про одруження, сидять собі в обнімочку, як мишки. А друга пара - Пелін, моя падрИга залєтуща, та, яка травилася через Орчуна подарованою мною українською горівкю (який заручений з негарним психіатром Назли), і її кавалєр Волкан (власне іменинник). Що не так в цій парі? Все.
Є люди які не підходять одне одному, але вони щасливі. І все було б ок, якби Пелін не тягла того Волкана до своїх кревних друзів, а той не строїв із себе івана-івановича, не грузив усіх розумними і занадто довгими промовами.. І він ше ладно. Я б змирилася, бо в нього є плюси - він професійних фотограф, фанат кави і любить Мессі (по двом останнім пунктам він грозить ващє стати моїм зе бест другом) А вона як змінилася! Вона тепер сміється задуууже голосно (навіть не уявляєте наскільки) і не по тємі. Просто рже і крапка. Крім того, вона, натуральна від природи, та, яка свистіла на рок-концертах заклавши пальці в рот, яка погоцувала при хороших ритмах фолку - тепер не має ні грама натуральности в своїй поведінці. При кавалєрові. Вона жеманна, завжди з напомадженими вустами, вдає шо їй цікаво те що цікаво йому + рингтоном на телефоні у неї служить кусок якоїсь галімої попси. Ну і нагадаю - вона голосно рже. Словом, ми - старі воїни - потомилися. На ранок суботи я встала з єдиною думкою в голові: як відмовитися від тої гульки? Ну мені як би то зробити просто - у мене пузо више носа, мені спати тре в 10, + понападали болячки, шо характерні наприкінці вагітності. І аж тут Хем продер очі і каже: - В мене план. Ти збрешеш шо тобі погано, мусиш строїти виставу ше з обіда, і я тіпа тебе саму оставити не зможу і ми не підем, добре? Я тааак не хочу. Я ще переконалась шо з цим бородатим дядьком ми живемо в унісон. Ну я покривила пику і оголосила шо я не йду, вибачайте. Далі ше построїла з себе альтруїстку, тіпа а Куртулуш може йти якшо хоче, Куртулуш в свою чергу тоже построїв альтруїста - ну ти шо, бебішім, коли це я тебе саму дома оставляв. Ми закрили за ними двері і... yoohoo приготували термоса какао на молоці, поцілувалися-пообнімалися, в ТИШІ поставили ставки на недільний матч Малага-Барселона і розгледіли нові бутси Мессі, в яких він гратиме (благо я підписана на новини про Барсу), прийняли ванну з апельсиновми маслом і посушили одне одному голови феном взяли наше улюблену, вицвівшу ковдру,нагріли її під УФО і позабиралися під неї включили четвертий сезон доктора Хауза і передивилися аж три серії, поки я не вснула у його піл крилом, на грудях, рівнодихаючих, міцних і моїх коханих потім, в 12 він розбудив мене і сказав шо характером я схожа на його маму (для мене то був комплімент, бо мама дуууже добра, як ви вже знаєте, а я хароша тіко по святам) а в час прийшли вже друзі і Хем не пустив їх у салон (де я вже дрихла)і порозприділяв по комнатам. Він каже, шо то не в нас справа, ми не відлюдки і не старі, просто в нас період гніздування і ... ну шо падєлать, нам цікаво і вдвох.. Мабуть такі да.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||
