Місцеві страсті

Залишилися я без рідного українського заду — поїхав мій Руслан додому. Я зревілася за ним на синю сливку, бо в Україну поїхати не можу (лікарі не пускають до 14 тижнів вагітності) а після 14 тижнів я починаю роботу тут. Так шо в Україну вже поїду з лялькою.  А до цього ще довго. Тоска.


Вагітність протікає добре (дякую читачам, шо завалили мене мейлами, так приємно і неочікувано). Так, психую, часом плачу, часом без причини радію. Неврівноважена я. Нудить по чорному. Хочу української їжі, якої тут не знайти, а на кухню сама ходити бажання не маю.


Є тут друг Мустафа. Зустрічався він  з полячкою Кароліною  спершу.Дійшло до весілляч — Кароліна накивала п»ятами до якогось європейця. Мустафа через рік оклигав і почав зустрічаться з полячкою Анною. Перезнайомив з нею всіх. А вчора нам заявив, що певно він з нею розстанеться. Наш діалог (в перекладі):

— Чого, Мустафа, вона ж інтелегентна, розумна, мила??..

— Мене не тішить думка що я в неї 25-й коханий.

— В плані сексу?

— ООО а в плані сексу, напевно, 40-й.

— Але ж до цього часу тебе це не турбувало?

— До цього часу я про це не думав, а от вчора ліг і задумався: а може жениться? о нііі,  — думаю собі я, — Анна ж трахалася з половиною Варшавою. … Юль, ти мене ненавидиш?

— Так.


Такі ті хлопці придурки.

А ввечері Хем влаштував розпитування скільки було в мене. Добре, що до цього діла я перебірлива і було у мене всього 5-ро до Хема. Ну я йому так сказала. принаймні.


Завтра Байрам. Свято. Настрій в мене не святковий. Я взагалі якась несвяткова.

Дуже хочу українських паперових книжок. Хто хоче мені переслать (за мій кошт, зрозуміло)?


 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*