За вікном нікібєніматєрі.
Троха пасмурно, сирувато-сірувато. Тут Туреччина і я стверджую, шо то велика пі*дьож і провокація шо в цих краях сонячно круглий рік, як на картинці.
А ше на картинках про Туреччину буває багато снігу — це якшо рекламують Улудаг — гірсьо-лижний курорт.
Чи я така вже везуча, чи рекламщики такі брехливі — ні в одну, ні в іншу картинку я не попала.
Сижу зараз у Денізлі. Це місто тоже сіре. Взагалі то недалеко є Памуккале з гарячими джерелами. Але воно настрою не міняє, бо там така сама погода як у мене за вікном.
Тут ми святкуватимемо Новий рік. По-турецьки. Тобто не так як дома. А отже, рухаючись по простому ланцюжку висновків, — це не буде святкуванням Нового року. А так.. абишо.
Тут наші друзі. Я вам скажу, дуже тяжко веселитися в повному об»ємі цього слова, коли тобі все не мона.
От моя особиста веселоть — це їсти корисну їжу.Переважно білкову бажано. А ше мені мона шоколад бо в мене низький рівень цукру і не хвата глюкози, кажуть аналізи (але інтересна інформація. А главне творча, пра?) Це все, чим мене Хем мусить забезпечити протягом доби. Я часом думаю, шо він ставиться до мене як до кота — мене тре покормити, троха почесати за вухом, пообнімати і покласти спати.
Але мені ж свята хочеться.
Кста, в Денізлі ми їхали машиною абсолютно інтернаціональною компанією: турок, крд, 2 греків і міс Україна (тобто я). Одному грекові 28 років і він явно попсував мої романтичні уявлення про сексі греків — уособлення краси Аполлона.. такеее, нема на шо глянуть. А грекиня!!! Тож далеко не Афродіта, спішу завірити. «Зато люди хороші», — як наголошує Хем коли я пускаюся в обсуждалки людей.
Далі.
Кончені сни продовжують снитися. Страшні, тривожні, нудні і лякливі. По сто раз за ніч прокидаюся, хапаю Хема за ласту, той тоже зривається, «пшш пшш пшш» (це така колискова його, при цьому мене троха поколисує, я всинаю, здається на кілька хвилин, і знов підриваюся з криком.
Про хороше.
Читаю багато, благо, час дозволяє. Читаю всюди. І таким чином надолужую той час, коли українські книжки в Туреччині доводилося економити і розтягувати задоволення. не можу сказати шо електронні видання книжок повністю замінюють паперові, але вони точно більше і компактніше передають інформацію. Слава інтернету, де мона достать стільки всякого книжкового добра. За 20 днів 5 книжок. Дааа, не треба так багато, бо не переварюється. Але то все від читального голоду, най наїмся.
Вчора бродили по цьому почті совєтському містові — тре сказати, шо центр цілком прийстойний, майже Київ, — і вицеплювали гарний одяг для Ади-розради. Відтак, тепер кім стандартних розпашонок-повзунів і всього такого маємо фільветові (фіолетові тобто) лосіни, джинсові кеди, і туніку стильнячу.І все для віку до місяців.
Полазивши по модерному центру ми повалили в стару частину міста. Себто — для робочого пролетаріату. Там нема виісків всяких. Столові є. І мені припиндрилося зайти в таку столову.
Таке враження шо я попала в Туреччину невіда яких часів. Принаймні в ті, коли знімали «Корольок птічка пєвчая». І 100 проц. — їжа там в 400 разів смачніша аніж в модернових глямурних ресторанчиках в нашому Дідімі. Слово дєвкі.
Там така жіночка готувала тісто. Мужичок займався м»ясом. А ше один чоловічок — іншими начинками для всяких піде.
Злупила я все і ще б добавки просила, та згадала, шо леді стіко не луплять і впинила сама себе.
***
Проглядаючи свого старого записника вчора найшла виписані фрази не помню звідки: «Принцесса заведомо была слабой и не могла спасти сама себя», «Так же принцесса не командовала принцем с башни: как правильно рубить голову дракону».
Я поняла шо я після 2-х років в Туреччині повністю перейняла ці принципи в поведінці щодо Хема. І кажу вам, чисто з бабською відвертістю і бажанням щастя: це зробило моє життя легшим, спокійнішим і простішим. Чоловік має вважати себе сильнішим за бабу (даже за настоящу бабу). І ми маємо дозволити вбити дракона за його методою. Най карявою. Зато після 2-3 драконів він стане розправлятися з нашими монстрами хвацько і ми барині-сударині — будемо позбавлені цього сумлінного щастя: вирішувати трабли, які мона перекласти на чоловічі плечі.
А на цьому слові бувайте здорові. Хем стоїть над душою і зове мене на гульки. Піду я.