Рубрика: Відповіді на питання

Запис (себто пост) у категорії «Відповіді на питання»

А питання від Каті з Рівного «Чи працюєш ти якось з Адою по модним розвивальним програмам? Як проходить Ваш день?»

Наші дні поділяються на три види:

1. Коли нічкою всі спали гарно, а день ми збираємося провести в мирі і спокої.

2. Коли нічкою ніхто не спав, то день буде у Ади незмінно активний, а у мами сонний і довгий.

3. Коли не дивлячись на стан речей уночі, мама йде працювати у світи.

Розглянемо нормальний день, з пункта № 1.

Ада встає о 6,30 (причому взяла собі за моду ні хвилиною раніше, ні пізніше — як будильник). Ми йдемо з нею наверх. На балконі дивимося на море, граємося в лоскоталки. Потім Ада шурує в ходунки а мама пити каву з канапкою.

Далі ми вчимося по картках. Знаю купу людей, які проти їх. А нам вони «пішли», тому наміру припиняти не маю.

Весь другий місяць ми вчили слова — на картках тільки українською було написано: МАМА, ТАТО, АДА, РУКА, НОГА, БАБУСЯ, ДІДУСЬ.

Весь третій місяць ми вчили ті ж самі слова + ЛЮБОВ, ОБІЙМИ, ПОЦІЛУНОК, ЩАСТЯ, ПОВАГА.

Четвертий місяць ми просто читали книжки, розглядали малюнки.

П»ятий — 40 прапорів з різних країн + 8 фруктів 4-ма мовами.

Шостий буде ще + 40 прапорів і фрукти овочі 4-ма мовами. + 40 слів українською.

І спеціально підібрана поезія теж чотирма мовами, ну як поезія, шось типу «Котик мурчик»)) — читається перед снов, я вже сама вивчила на пам»ять. Але там не все таке не серйозне. Є й Костенко, і Енеїда Котляревського, і Шевченко і т.д.

Коли Ада не в гуморі я взагалі її не мучу. Ми обнімаємося-цілуємося, граємося.

Зрештою, картки чого їй так підходять знаєте? Бо вони різнокольорові і ними мона чухати зуби.

Спить вдень вона три-чотири рази, але по годині. Їсть з бутилки і ложки.

У що граємося? У «баран буць», у «а ти тууут!», у лоскотки, у викидання речей з ліжка, на підлозі качаємося, слухаємо музику на дитячому мобілі, ну як всі, словом.

Зараз шось дитині зробилося, шо няньок не признає. Тільки мене і Хема. Це логічно. Але важко. Тому  перідично прцює то з мамою, то з татом.

А солодка ж  яка! Цілувала б і цілувала. Часом дивлюся на неї і не віриться шо хоумиейд.

Прийшов мені мейл від Мася92 (ти ж з Луцька я правильно зрозуміла?). Дівчина питає дещо. Я раптово почулася краще, тобто мене ж не забули, комусь навіть шось нра в писанні, тому я аж викладу одну відповідь на хороше питання.

 

Серед питань про мене і блог було питання і про батьків. І я доперла, шо про батьків я писала недостатньо, все мені любов в голові.

Мама — українська рома, тато українець, по бабусі Христині польське коріння. Тому я називаю свою сім»ю інтернаціональною, або змішаною. Насправді ми ж говоримо українською, тільки мама вперто суржиком 🙂

 

Мама за освітою кухар, але то не стільки справа в освіті. Все її готування йде від серця. Тому для мене завжди буде світилом кулінарії, і ніякий ресторан не затьмарить її уміння. Дуже пряма, практична і залізна, проте добрезна  жінка. Матюкається. І то в неї виходе не вульгарно, а дотепно, смішно і завжди в тему.

 

В тата музична освіта (диригент + природа наділила талантом грати на всіх інструментах), ще закінчив лісниче училище та художню школу. Диригентську кар»єру залишив через свою третю дружину (мою маму), бо робота вимагала роз»їздів. Суто його рішення і пред»яв зараз ніяких з цього приводу немає. Любов до філології початково від нього.

 

Я не відношусь до тих супер-дочок, які славляться гладкими стосунками з батьками. Ми всі з «характерами» і впертостями. Але гармонічниших протилежностей важко собі уявити.

Скучаю за ними.

 

 

Класно, що люди пишуть мені на мило, особливо, якщо їм справді цікаво дізнатися думку, щось про культуру країни і т.д.

А от часом пишуть расисти. Від цього мені, дружини далеко не білошкірого курда, ніде не подітися.

 

 — Ти не відчуваєш, що зрадила тата, одруживштсь з «хачіком»?

 

Ні. Мій тато задоволений вибором. «Хачіки» у вас у хліві і хрокають, а національність мого чолоіка зветься «курд». У вікіпедії все розписано, копіпастити не буду.

 

Вам не гидко лягати з ним у ліжко?

 

Я тут присвятила цій справі не один пост і, певно, до цього часу можна було зробити висновок що я скачу туди з привеликим задоволенням в очікуванні свята-фестивалю.

 

 — Твоя діти будть чужими еред своїх, як ти до цього ставишся?

 

 — У них буде дві рідні країни і 5 мов. Мої діти будуть геніями і всюди будуть своїми.

 

Я думала, що такі люди вже вимерли. Я дивним чином чомучь їх приваблюю. і то було ще далееееко до того, як одружилася з Хемом

 

Приклади тут  і тут — багато з них говорять однаковими словами або ж пишуть одні й  ті самі.

 

 

Котра дівка файна – вийти заміж мусить (с)

 

Говорили-переговорили в інтернеті, бачились-перебачилися короткими пристрасними моментами в реалі і тут бах: seni seviyorum benimle evlenirmisin?? /*Я кохаю тебе, ти зі мною одружишся? — тур./

І цей щасливий момент переростає в перманентну тривогу — йоли-пали, а як же то? це ж інша страшна мусульманська країна мама-тато-друзі далеко? робота/універ…

 

Якщо ви вирішите переїхати до коханого турка, то так, батьки і друзі залишаться на Батьківщині, але ж ви приїжатимете і вони жо вас теж.

 

Фактор розлуки найбільше впливає на мамів і татів: починають видурюватися і не давати згоди на весілля, відмовляти. Знайте, за цим криється елементарне небажання відпускати свою квіточку до чорта на кулічки.

 

Але, наприклад, батьків вже вламали. Що далі?

 

Далі не дуже складна але часозатратна процедура збирання документів. Якщо ваш коханий продвинутий чувак і не збирається вас закривати дома одразу ж з усіма іншими доками перекладайте свій диплом, справки з курсів і т.д. — ви ж не на шию їдете сісти і на кар»єрі ставити хрест ніхто не просить. Через рік ви вже впевнено говоритимете турецькою, а до того часу можна попрацювати й з тими роботодавцями хто задовільниться вашою англійською

 

Слов»янок на роботу тут беруть на росхват (я про великі та курортні міста). Бо ми зарекомендували себе як роботящі не тупі (дякуючі нашій країні де конкуренція змушує ставати акулою на кадровому ринку). Якщо у вас є середня англійська — у вас є шанси заробляти непогано. Якщо у вас хороша англійська, + ви почали вчити турецьку + ви пробивне стерво — всі шанси заробляти більше чоловіка (якщо той не нащадок Османа або не крутий бізнесмен).

 

В Туреччині нашихдівчат дуже багато, так що тотальної самотности не відчуєте.

 

Приготуйтесь до щільного родинного спілкування — сім»я чоловіка Вас не залишить в спокої — гості, чаї, тріпання язиками — то їх улюлене заняття.

 

На перший період беріть усі документи пов»язані з вашою персоною. І книжки.

 

Не варто пасувати перед переїздом. Як показує практика для більшості дівчат все складається набагато позитивніше, аніж на батьківщині.

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru

 

Часто мене питають про те, чи турки в ліжку кращі. Зібрала подібні питання в один пост. Так шо слухайте, дівоньки.

 

Як на мене, то мій Хем найкращий від усіх разом узятих, хто був ДО нього. Без перебільшення і кокетства.

Близьке спілкування з слов»янськими дружинами турків-курдів підтверджує цю думку-висновок.

Східняки віддають більше, вони витриваліші в рази і ніколи не приходять до фінішу, поки не переконаються що ви вже там вдруге. За рідкими виключеннями, звичайно.

 

Для них дуже важливий тілесний контакт з поцілунками, триманням за руки, обніманнями, погладжуваннями — в цьому вони просто клад для слов»янок.  І після події ІКС їм важливо пошепотіти дурниці вам на вухо, відчути, що ви теж в захваті, тому про сон через дві хвилини після сексу і мови нема.

 

Як би тема вичерпана 🙂

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru

 

Дякуючи особистим листам на електронку, я дізналася про те, що мене читають як мінімум 50 тих, хто цікавиться моїм ставленням до релігії. І так не хочеться розчаровувати, але мушу: моє ставлення не змінилося з переїздом в Туреччину.

 

Я не міняла релігію, хоча певно відчула глибше, що хтось мене охороняє.

 Як на мене, то сама релігія просто піар церкви. Церковникам теж треба на щось жити (і я зараз не маю на увазі якусь певну конфесію). А от віру не купиш і не продаси.

 

 — У що віриш ти?

Я вірю в Бога єдиного. І вірю, що кожна нація може називати його як сама за хоче, головне, що Він, той Абсолют існує.

 

 — На кого схожий Бог?

Не уявляю собі щоб Бог був схожий на людину… хоча якщо він таки має людську подобу, то має бути таким галантним сивобородим, років 50 на вигляд.

 

 — Якої релігію сповідуватимуть твої діти?

Мої діти будуть похрещенні. А ще вони (якщо будуть хлопчики) пройдуть обряд обрізання. А далі вони самі собі обиратимуть як називати Бога.

 

 — Чи примушує тебе чоловік чи його сім»я робити намаз 5 разів на день ?

Ні, бо чоловік не віруючий зовсім, а члени його сім»ї відносять себе до послідовників алевізму, а там не має потреби робити намаз. Себто вони не мусульмани (хоча на загал їх релігія з родини ісламу). Але навіть якби вони були ісламістами, навряд чи вони б заставляли мене щось робити, примус у їх релігії заборонений.

 

***

P.S. ще раз попрошу вас задавати питання не в коментарях, за якими часом не можу вслідкувати, а присилати мені на електронку, обов»язково відповім у блозі —  cutruna@mail.ru